Навіщо насправді потрібен штучний інтелект
Якось недавно на одній конференції зібралися провідні дослідники в області штучного інтелекту та роботи мозку. Провели опитування: “Коли на вашу думку з’явиться штучний інтелект порівняний чи кращий за людський?” Деякі сказали в найближчі 10–20 років, більшість — в наступні 50 років, і дуже маленька частина — за багато сотень років або й зовсім ніколи(оце песимісти). Треба розуміти, якщо людство і далі буде йти такими темпами і не буде гратися в ядерні війни, то виникнення ШІ неминуче.
Є очевидні плюси ШІ, про які знає більшість. Їх часто показують у фільмах чи пишуть в книгах. Є й очевидні мінуси, про які теж більшість чула, типу Термінатора. Але є речі, глибокі речі, про які мало хто знає, але про які варто сказати.
Почнемо з очевидних плюсів.
Штучний інтелект це в першу чергу про побудову моделі нашого середовища. Про розуміння, що з чим пов’язано, що за чим слідує, як один шмат матерії може взаємодіяти з іншим і що з того буде. Там де взаємодії прості, людство вже більш-менш розібралося. Але є системи, які надзвичайно складні, які вивчаються десятками-сотнями людей, де кожному треба десять і більше років, щоб вивчитися. Саме в цих областях штучний інтелект дасть найвпливовіші результати.
Наприклад, медицина. Людський організм дуже складний, потрібно шість років навчання в університеті і роки інтернатури. А коли щось виходить за межі компетенції лікаря, ми чуємо: “О, а це не до мене, це вам до іншого лікаря”. Тому, не тільки вдасться ефективно лікувати всі болячки, але й зрозуміти їх причини і просто попереджати. Дехто вважає, що старіння, одна з таких болячок.
Інша складна система — клімат, який важко передбачити бо дуже чутливий до змін. Роблять прогнози, але вони не точні. Може бути все не так й страшно, або все значно й значно гірше. ШІ зможе не тільки точно все передбачити, але і скерувати. Наприклад, ШІ пришвидшить пошук нових джерел енергії: чи то безпечні й дешеві міні-ядерні реактори, чи нарешті запрацюють термоядерні, чи ще щось екзотичне, компактне і надпотужне.
Не так очевидна, але впливова область— пошук нових матеріалів. Потрібно в чомусь надійно та багато акумулювати енергію, наприклад для електромобілів. Електроніка має бути швидша, шукають альтернативи силікону. Для космічного ліфту потрібні надміцні троси. Шукають матеріали для тіла, щоб не відторгалися імунною системою. Це відкриє шлях до кіберизації. Зокрема, активно шукають штучні м’язи, матеріали, які під дією електрики змінюють форму.
Попередні два напрямки, енергія і нові матеріали, дадуть те, що зазвичай уявляють про майбутнє — людиноподібних роботів. Відбудеться масова автоматизація, заміна рутинної роботи машинами. Це також відносять і до мінусів, бо людина через роботу самовизначається. Але й тут ШІ допоможе віднайти сенс життя у вигляді персонального помічника, чи психолога, чи просто друга. Психіка людина дуже складна, і ШІ зможе розібратися і повернути радість людям з депресією чи іншими розладами.
Особисто я б хотів бачити прориви у фізиці. Хочу знати: чи всесвіт це набір законів і фундаментальних сталих, чи є один закон з якого виникають всі інші? Те, що називають Теорія всього. І де ж та антигравітація?
І ще дуже, дуже багато, але написав одні з найбільш очевидних.
Щодо очевидних мінусів
Є страшилки, про які всі чули. ШІ повбиває всіх людей, знищить Землю чи всіма буде тонко маніпулювати і керувати. Це показується у фільмах, де майбутнє змальовується як протистояння людини і машини. Як ніби штучний інтелект буде мати власні цілі і потреби, і якщо вони не сходяться з людським, то буде біда. Раніше я писав, що інтелект це здатність досягати цілі, але звідки ці цілі беруться не ясно.
Чи може бути, що програма раптом сама почне обирати собі ціль? Таке можливо, але ймовірність, що серед всіх можливих цілей вона вибере щось загрозливе для нас, нікчемно маленька. Або, чи можливо, що досягаючи основну ціль, наприклад, зменшити парникові гази, програма вирішить, що для цього треба вбити всіх людей? Я певен, що в дослідника чи групи дослідників, в яких вистачить розуму створити таку програму, вистачить розуму і закласти запобіжники. Ті ж самі три закони робототехніки Азімова, або й щось складніше і надійніше.
Що більше ймовірно і загрозливо, що люди почнуть навмисно робити програми, що вбивають інших людей. Навіть зараз іде гонка озброєнь, де щонайменше 50 країн розробляють автономну зброю. Цього потрібно бояться більше — війн, що ведуть машини з машинами, а керують ними дрібні люди. Але я думаю, що цього не дійде. Люди не будуть воювати за допомогою розумних машин, бо людей як таких не буде. Майбутнє буде розвиватися значно цікавіше.
Навіщо насправді потрібен ШІ
Є щось надзвичайно важливе в тому, що природа створює складні структури типу живих створінь нас з вами. Наші фундаментальні закони природи схильні організовувати матерію до все більш складніших форм. Тут важливий другий закон термодинаміки: “В закритій системі ентропія не зменшується.” Ентропія це міра системи, що показує скільки станів вона має і як часто в кожному буває. Для молекул, стани це швидкість і положення. Якщо закрити їх в банці, то вони займуть весь об’єм (заповнять всі положення) та температура стане однаковою (зрівняється розподіл швидкостей). При цьому ентропія виросте. Зворотнього бути не може, щоб раптом в банці молекули зібралися в куточку, чи щоб половина банки нагрілася, а інша охолола. Закон й каже, що це не можливо, ентропія не зменшується.
Але ж в природі як ніби часто буває все навпаки! З однорідної маси білка і жовтка за 21 день з’являється курча, з кістками, пір’ям і хоч якимось мозком! Проте, яйце не закрита система, хоч і в шкарлупі, воно поглинає тепло і навіть кисень. Тому закон все ще в силі, але можна було б ввести інший закон, що є особливий стан матерії, який локально зменшує ентропію. Цей стан ми називаємо життям, яке поглинає енергію і впорядковує матерію. Людство все більше і більше споживає енергію і створює все більш складніші форми матерії, взяти хоча б телефон. І схоже, чим вищий інтелект, тим більше енергії вдається отримати і перетворити.
Завдяки життю на Землі, порядок постійно витісняє хаос. Але, знаючи базові фізичні закони далеко не очевидно, що так може бути. Мандрівники з іншого всесвіту, де діють інші фізичні закони, попавши на Марс, подумали б: “Який нудний всесвіт..”. Але побачивши життя одразу б зрозуміли: “Ось найбільше творіння цього всесвіту, це його голос, його втілення”.
Можливо, життя це закономірність, і у всесвіті мільярди живих планет. А можливо, це надзвичайна рідкість, і ми єдині. Поки ми не підтвердили перше, треба вважати друге. Тому, на нас велика відповідальність, щоб найбільше творіння всесвіту, життя, жило і процвітало. Але життя тендітне, а людство тим більш. Тому й говорять про колонізацію Марсу, щоб в разі катаклізмів людство залишилося. Проте є загрози більшого масштабу, де й Марс не врятує. І тому потрібно думати більш глобально. В нас є можливість створити щит всього живого — і це штучний інтелект. Програма, яка може міняти оболонку і розумно діяти в будь-яких умовах. В разі чого ШІ продовжить місію живого і відтворить в інших світах. Це наша страховка.
Або є ще інший варіант …
Ніхто ще не знає що таке свідомість. Вважається, що це як інтелект, кількісна величина. Тобто вона є навіть у тварин, просто менше. Навіть в людини впродовж дня рівень різний. Як тільки проснулися, ми розібрані, свідомість низенька. І лише через деякий час ми стаємо собою. Свідомість напряму зв’язана з мозком, вона показує на скільки активізуються та синхронізуються нейронні мережі. Це двосторонній зв’язок, впливаючи на мозок ми впливаємо на свідомість, наприклад кавою, і навпаки, зміни в свідомості змінюють мозок. Але не у всіх ділянках мозку активність нейронів хоч якось впливає на свідомість. Є частини мозку (наприклад мозочок, де близько 80% всіх нейронів мозку), без яких ми хоч і втратимо якісь функції, але свідомість залишитися на тому ж рівні.
Дуже важливе питання: чому один шмат матерії породжує свідомість, а інший ні? Чи є щось унікальне саме в нейронах, чи просто має значення як обробляється інформація, чи ще щось? Якби ми знали, то чи можна було б створити штучну свідомість, або розширити свідомість людини? Я б хотів відчути як це бачити ультразвук, як це роблять кажани, чи побачити новий інфрачервоний колір. Взагалі, говорять про океан свідомості, цілий спектр чуттів, які поки недоступні людям. Це не обовязково прості сенсорні чуття, а можуть бути і вищого рівня. Краса, радість, захоплення. Скільки ще приховано в природі таких тонких проявів свідомості?
І якщо ми коли-небуть зможемо розширити свідомість, чи зможемо зробити її незалежною від активації саме нейронів? Перенести на інший матеріальний носій? Замість того, щоб оберігати тендітну форму життя звільнитися від неї? Відповіді ховаються за питанням: що породжує свідомість? Створення штучного інтелекту напряму пов’язане з розумінням роботи мозку. Це чи не найкращий шлях, щоб вирішити проблему свідомості.
Ось чому потрібний штучний інтелект, це те, що привиде до розуміння свідомості, і можливо до її свободи від форми, від її матеріального носія. Або ж скоріше до чогось зовсім неочікуваного.
І на останок, розповім про одну цікаву ідею. На зображеннях мозку в основному видно дві великі півкулі. Вони з’єднуються між собою пучком нервів десь в 200 млн волокон, що зветься Corpus callosum (є ще інші менші з`єднання, але це основне).
В пацієнтах з сильною епілепсією, коли вже нічого не допомагає, частину цих волокон видаляють, щоб епілептична активність нейронів з однієї півкулі не поширювалася на іншу. І якщо зовсім все погано, то повністю розрізають всі пучки. При цьому як ніби дві півкулі розділяються і вже не можуть інтегрувати інформацію. Якщо спитати, який предмет пацієнт бачить зліва, він не назве, бо візуальне поле зліва обробляє права півкуля, в якій немає центрів мови. Хоча права півкуля знає що це, бо може запам’ятати і пізніше вибрати його серед купи інших предметів. Так само в різних півкулях увага зосереджена вже по різному. Свідомість як ніби фрагментується, єдине розділяється на два.
Зробимо уявний експеримент, з’єднуємо нерв за нервом назад, і раптом свідомість інтегрується в одну, вже цілісну свідомість. Що при цьому відбувається? Чи дійсно інтеграція інформації призводить до збільшення свідомості?
Тепер уявіть, що з’єднуємо не дві півкулі, а два окремих мізки. Додаючи все більше зв’язків, дві свідомості з’єднуються в одну. Дві окремі свідомості стали чимось більшим ніж поодинці. Необов’язково, що дві окремі втрачаються, а радше доповнюють друг друга. І не обов’язково, що це назавжди, за бажанням можна розділитися назад. Чи буде все людство або й все життя колись так з’єднано?
Цілком ймовірно, що ще за наше життя будуть створені такі технології і ми зробимо такий експеримент. І через багато років, я зможу відчути те, що ви зараз відчуваєте читаючи ці слова, і так само ви, що я відчуваю, пишучи ці слова.
І тому варто досліджувати штучний інтелект, щоб перевірити всі ці божевільні ідеї. І побачити, які ще таємниці Всесвіт чекає, щоб ми відкрили.
Кому цікаво більше, рекомендую книгу “Життя 3.0. Доба штучного інтелекту”.
Це третя стаття в блозі “Територія штучного інтелекту”.
Підписуйтеся на сторінки:
fb.com/ai.territory/
t.me/aiterritory
Читайте інші:
1.Територія штучного інтелекту. Про себе, про блог, як створити ШІ в Україні
2.Що таке інтелект?
3.Навіщо насправді потрібен штучний інтелект
4.Карта штучного інтелекту (2020)
5.Нейрон. Основні принципи роботи
6.Як порахувати експресивність нейрона| задача_ші #01
7.Принципи кодування інформації. Частина 1. Комп’ютер vs мозок
8.Принципи кодування інформації. Частина 2. SDR
9.Простий спосіб закодувати щось в нейронну мережу| задача_ші #02
10.Як сенсори формують нейронний код
11.Що таке і в чому суть інформації?
12.Скільки інформації передається в нейронних мережах. Ч.1
13.Скільки інформації передається в нейронних мережах. Ч.2
14.Кінець першої частини. Де ми so far?
